Питання про обрання, а радше призначення уповноваженого із захисту державної мови спричинило скандал в українському суспільстві. Адже 8 липня завершується 5-річна каденція на цій посаді Тараса Кременя.
Міністерство юстиції подало нову кандидатуру на посаду мовного омбудсмена ‒ 67-річного актора Олександра Завальського. Оскільки попередня запропонована Мін’юстом кандидатка відмовилась від участі у конкурсі.
Громадськість обурилась, що на посаду уповноваженого із захисту державної мови міністерства юстиції та культури, а також уповноважений із прав людини пропонують кандидатів без досвіду захисту української мови чи правозахисної діяльності. А тому українські інтелектуали звернулися до уряду з вимогою «не допустити послаблення інституції» уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя.
У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про автоматичне продовження повноважень уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня на час воєнного стану.
Львів називають україномовним містом. Однак за роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну тут дедалі більше чути російської. Дехто з львів’ян робить зауваження, коли чує російську мову в публічному просторі.
– Чому ви мені відповідаєте російською?
– Я з Донецька.
– Але ви у Львові?
– У Львові багато розмовляє російською, ‒ свідком цього діалогу стала днями на ярмарку у Львові на площі Ринок, коли старша жінка запитала у продавчині про товар, а та відповіла російською і не приховувала роздратування через зауваження. Та все ж перейшла на суржик. І пояснила, що так в Донецьку звикли спілкуватись. Не всі вимушені переселенці перейшли на державну мову спілкування, хоч і постраждали від російської агресії. Але є й ті, хто перейшов.
Мовна межа чітко проходить у залі суду, де розглядають справу вбивства мовознавиці Ірини Фаріон . Із перших засідань із Дніпра приїжджає група підтримки обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон В’ячеслава Зінченка. Мама і адвокат Зінченка між собою говорили російською, і це зачепило доньку Ірини Фаріон Софію Семчишин-Особу. Вона звернулась до суддів із проханням не дозволяти під час засідання російської мови. Також у суд приходять прихильники Ірини Фаріон, і вони наголошують, що мова має значення і мовознавицю вбили через її боротьбу за українську мову.
«Справжній українець, а не «малорос»
Український політик, дипломат Валерій Чалий написав на своїй сторінці у фейсбуці, що «російський президент відверто заявляє претензію отримати всю Україну, бо російський та український народи вважає одним народом, і в цьому сенсі, з його точки зору, вся Україна їхня. Тому ідентичність зараз дорівнює внеску в оборону України. А ідентичність ‒ це мова, віра, культура, історична пам'ять, врешті-решт відчуття важливості діяти як справжній українець, а не «малорос».
За словами Валерія Чалого, всі, хто хоче зламати вже налагоджений механізм роботи уповноваженого із захисту державної мови, грають зараз на боці противника, не більше, не менше.
Із нового начального року Росія планує виключити зі шкільної програми українську мову, вивчення якої як рідної було обов’язковим на окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей. І батьки могли обрати українську мову для навчання своїх дітей.
Дослідження «Українська мова в освіті тимчасово окупованого Криму: від забуття до дискримінації» показує критичну проблему з порушення освітніх прав і системної насильницької асиміляції українців на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
«Виграти битву, але програти війну»
Український журналіст-аналітик, публіцист Віталій Портников наголошує, коли в українському суспільстві тривають дискусії, що мова роз’єднує українців, Росія впевнено і методично всіх об’єднує російською мовою.
Умова особливого статусу російської мови була, є і буде умовою закінчення російсько-української війни з боку КремляВіталій Портников
«Росія точно знає, що мова має значення. Вона використовує російську мову як інструмент русифікації населення, де б це населення не перебувало. Тому умова особливого статусу російської мови була, є і буде умовою закінчення російсько-української війни з боку Кремля.
А українці продовжують переконувати себе в тому, що їхня ідентичність може реалізовуватись, якою б мовою вони не спілкувались. Продовжують закладати в голови своїх дітей російську мову. Продовжують звинувачувати тих, хто про це говорить, у прагненні до дешевої популярності. І тому мають усі шанси виграти битву, але програти війну», – написав у власному дописі журналіст.
Відомо, що Росія у меморандумі щодо припинення вогню в російсько-українській війні, в одному з пунктів вимагає «офіційного статусу» для російської мови.
Ще у 2010 році третій президент України Віктор Ющенко попереджав, що Україна закінчується там, де закінчується українська мова. І застерігав: «Хочеш забрати перспективу у будь-якої нації ‒ забери її мову, історію, пам'ять».
Звернення
Віктор Ющенко ‒ серед сотень підписантів під відкритим зверненням до Кабінету міністрів України з вимогою «не допустити послаблення інституції уповноваженого із захисту державної мови та повторно призначити на цю посаду Тараса Кременя».
Українські діячі назвали конкурс на посаду мовного омбудсмена «спробою дестабілізувати роботу» цієї інституції. Вони закликали повторно призначити на посаду Тараса Кременя.
Серед підписантів звернення – Ліна Костенко, Оксана Пахльовська, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Юрій Щербак, Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Рефат Чубаров та ще інші відомі діячі культури, науки, політики, спорту.
Закон передбачає, що після закінчення цього терміну повноваження уповноваженого припиняються з моменту ухвалення відповідного рішення Кабміном. Особа може бути призначена на посаду уповноваженого повторно, але не може обіймати посаду уповноваженого втретє.
Парламентар Микола Княжицький зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт 13371 щодо захисту державної мови під час дії воєнного стану.
Законопроєктом пропонується передбачити, що під час дії воєнного стану повноваження уповноваженого із захисту державної мови не можуть бути припинені. Пропонується затвердити, що у разі закінчення терміну повноважень уповноваженого під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до призначення нового уповноваженого, а подання кандидатур на посаду уповноваженого здійснюється протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до статті 10 закону про правовий режим воєнного стану, пропонується додати позицію стосовно уповноваженого з питань захисту державної мови.
Нові кандидати і критика
Кандидатуру на посаду уповноваженого із захисту державної мови подають Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Міністерство юстиції і уповноважений з прав людини.
Раніше у списку були:
- Ірина Коваль-Фучило, філологиня, яка спеціалізується на фольклорі (подання Міністерства юстиції);
- Павло Полянський, держчиновник, який працював у Міністерстві освіти і науки (подання Міністерства культури);
- Олена Івановська, професорка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (подання уповноваженого з прав людини).
Активісти одразу ж відреагували критикою, що жодна з кандидатур не відповідає вимогам чинного законодавства, а це має бути наявність досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови і володіння англійською мовою.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь теж заявив, що всі три претенденти не відповідають вимогам і наголосив, що готовий продовжувати роботу, хоча його кандидатуру не висували.
Оскільки Ірина Коваль-Фучило відмовилась від участі у конкурсі, Міністерство юстиції подало нову кандидатуру на посаду мовного омбудсмена ‒ актора Олександра Завальського, який є доцентом Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
До цього претендента одразу виникло запитання від активістів: чи відповідає вимогам: наявність досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови і володіння англійською мовою?
Активіст, айтішник, захисник української мови Святослав Літинський звернувся до Олександра Завальського публічно відповісти на це запитання. До сьогодні, каже Літинський, він не отримав відповіді від актора.
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міністерка юстиції Ольга Стефанішина пояснила:
Мовного омбудсмена призначає Кабмін. Ми відкриті до діалогуОльга Стефанішина
«Мовного омбудсмена призначає Кабмін. Мін’юст дослухався рекомендацій колег і вніс кандидатуру Завальського. Він формально відповідає, на нашу думку, критеріям. Ми відкриті до діалогу». Але деталей міністерка не уточнила, чи відповідає актор двом вимогам закону.
Народний депутат України Володимир В’ятрович критично відреагував на кандидатуру Олександра Завальського, наголосивши, що «актор не відповідає формальним критеріям, визначеним законом, але й не раз виступав проти штрафів за порушення мовного законодавства, накладення яких є одним із обов’язків уповноваженого».
Український журналіст Вахтанг Кіпіані у власному дописі зауважив, що «Олександр Завальський 10 років працював на каналі «Глас», який фінансував московський патріарх».
Олександр Завальський відреагував на критику і повідомив, що «закиди некомпетентні, зокрема, через його роботу на каналі церкви». Він опублікував знімок грамоти від ПЦУ.
Канал «Глас» мовив українською і російською мовами. У 2020 році Нацрада з питань телебачення і радіомовлення попереджала канал про порушення. Канал використовував два мовні сервери: українською та російською мовами. І провайдери могли самостійно обирати звукову доріжку. Через це моніторинг Нацради виявив в ефірі каналу лише 7,4% української мови. 1 червня 2022 року супутниковий телеканал «Глас» припинив мовлення.
Олександр Завальський з-поміж трьох кандидатів на посаду мовного омбудсмена активно розповідає про ті кроки, які планує втілити, якщо стане мовним омбудсменом.
Мова і війна
Скільки політики у мовному питанні? Мовне питання завжди було присутнє під час виборів в Україні, і експерти вказували на штучний мовний поділ України.
У 2014 році, коли був окупований Крим і почались воєнні дії на Донбасі, вкотре мовне питання загострилось. А у час повномасштабної війни ‒ це вже питання життя і смерті українців і України. На цьому наголошує в коментарі Радіо Свобода українська парамедикиня, поетка Ярина Чорногуз.
Вона у 2019 році приєдналася до ЗСУ як бойовий медик. Тоді ініціювала акцію «Переходь на українську». І наголошувала: українська мова і українська ідентичність ‒ під загрозою. Вже тоді розуміла, що Росія не зупиниться, якщо її не зупинять українці, і вони мають розмовляти українською. Бо «какая разница» стане причиною ще жорстокішої війни. Бо «какая разница»: «русский мир» чи Україна?
Ярина Чорногуз говорить, що повномасштабна війна змусила багатьох громадян задуматись про мову, і багато хто перейшов на українську мову, обравши цінності, демократію і самовизначення, «а не мову ворога і окупанта».
Однак наголосила, що процес переходу на українську мову міг би бути швидшим і рішучішим, якби люди і влада робили висновки. Адже українська мова як була, так і залишається найважливішим маркером виживання українців у російсько-українській війні.
Поки у нас будуть діти, які говорять російською, доти Росія буде зазіхати на українські територіїІрина Чорногуз
«Якщо мова зникатиме або не буде захищена і російської мови дедалі більшатиме, то воюватимемо вічно, всі покоління наступні. Мова є зброєю українців, дає найбільше право залишатись окремо.
Мене засмучує російськомовність маленьких дітей, бо їхні батьки фактично готують їх до окупації, навчаючи російської змалку. Поки у нас будуть діти, які говорять російською, доти Росія буде зазіхати на українські території. Буде це робити агресивніше саме через те, що оця грань між Росією і не Росією завдяки російській мові дуже тонка і непомітна.
Дуже сумно за дітей-підлітків, які в київських школах часто лишаються чи не єдиними україномовними на весь клас. Діти з повністю україномовних сімей і діти російськомовні, які дивляться російський ТікТок, ціннісно не розуміють один одного, і це проблема. Якщо в сім’ї батьки говорять українською мовою, то дитині набагато легше буде дотримуватись мови, а школа має це підтримувати або заохочувати. Не можна толерувати, що російська це нормально. Російська мова – це нормально в Росії, але не в Україні.
Російська мова – це наслідок такої геноцидальної політики Росії проти України, яку вони ведуть зараз внаслідок останніх 300 років колоній, яка за 35 років незалежності нікуди не зникла, на жаль. Дуже багато людей, які російськомовні, ігнорують або забувають, або не знають про той факт, що багато їхніх дідів, прадідів, прабабусь колись були україномовними, просто у якийсь момент змушені були прийняти російську мову, живучи під російським диктатом, щоб вижити. Чи вони хочуть продовжувати цю традицію? Це питання до кожної сім’ї», ‒ зазначає Ярина Чорногуз.
А тому, каже вона, питання обрання уповноваженого із захисту державної мови є таким важливим для багатьох українців.
Українська інтелектуалка, публіцистка, завідувачка кафедри україністики Римського університету «Sapienza» Оксана Пахльовська (донька письменниці Ліни Костенко) днями на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі заявила про ймовірність небезпечних політичних сценаріїв. Зокрема, що Тараса Кременя не залишать на посаді через неформальні домовленості з Росією.
Курсує чутка, що зняття Кременя із цієї посади входить у пакет таємних домовленостей з МосквоюОксана Пахльовська
«За цим фальшивим підходом стоять дуже небезпечні речі, тому що, наприклад, курсує така чутка, що зняття Кременя із цієї посади входить у пакет таємних домовленостей з Москвою. Я не знаю, чи це так, але я хочу, щоб влади були зобов’язані відповісти нам на це запитання. Якщо це так», — заявила Оксана Пахльовська.
Фаховість, концептуальна програма, чітке розуміння значення мовної політики в умовах війни — першочергові вимоги до мовного омбудсмена. За словами Оксани Пахльовської, українська мова стала полем цивілізаційної битви, символом спротиву та незалежності.
Раніше у листі Ліна Костенко та Оксана Пахльовська написали: «Мова – це теж наша «лінія Маннергейма». На її захисті мають стояти не призначенці, а люди компетентні та безкомпромісні.
Це не посада, а складна й відповідальна роль в культурі, – роль, яку чітко й аргументовано підтримують ключові постаті цієї культури. Влада не має права ігнорувати ці голоси».
Форум