Про створення «Культурного Рамштайну» – міжнародного альянсу для відновлення пам’яток культури, зруйнованих унаслідок російської агресії, президент України оголосив восени 2024 року. Міністр культури України Микола Точицький розповів у коментарі Радіо Свобода, як розвивається цей формат, і який досвід відбудови собору Паризької Богоматері Україна хоче запозичити.
«Президент поставив завдання: «ви маєте з колегами своїми створити свого роду, хочете не хочете, назвімо його «Рамштайн з культури», який дозволить нам відбудувати, відреставрувати втрачене», – розповідає про події жовтня 2024 року міністр культури України Микола Точицький.
Італійське лідерство
«Станом на сьогодні, ми маємо чіткий альянс тих, хто бажає Україні допомогти. Конкретні результати – шість об'єктів культурної інфраструктури, які частково зруйновані російською агресією, уже будуть відбудовувати за кошти італійського уряду», – розповів міністр.
Італія опікується відбудовою архітектурних памʼяток в Одесі, до створення чималої кількості з яких у свій час доклались видатні італійські архітектори – брати Франческо та Джованні Баттіста Фраполлі, Франческо Боффо, Джорджо Торрічеллі.
Після руйнування Спасо-Преображенського собору в Одесі Італія створила разом із ЮНЕСКО «Лабораторію з реконструкції України» та вже виділила 500 тисяч євро на відновлення собору.
У червні 2024 року країни підписали меморандум, що передбачає 45 мільйонів євро на термінові роботи в історичному центрі Одеси.
«Насправді, це наша спільна культурна спадщина. Бо якщо подивитися на останні обстріли Російською Федерацією тієї ж самої Одеси або Харкова, то пошкоджені пам'ятки архітектури, які були італійським, або грецькими, або німецькими, або ж спільно створені ними разом з українськими архітекторами», – зауважує міністр.
Залучення бізнесу
Окрім патронату з боку європейських країн, Україна хоче також сформувати сталу політику щодо відбудови та збереження культурних памʼяток.
Дослідження з цього питання для України підготувала Єврокомісія.
25 червня єврокомісар з питань культури, сім'ї, молоді Глен Мікаллеф передав Миколі Точицькому дослідження про те, як уряди можуть співпрацювати з бізнесом для збереження культурних памʼяток. У документі зібраний досвід із низки європейських країн, таких як Франція, Італія, Німеччина, Естонія, а також Хорватія, яка 30 років тому пережила війну.
«Найкращий приклад – це відбудова Нотр-Дам. Дуже якісно проведена робота, ефективно залучені кошти, прозоро продемонстровано, як вони витрачені», – розповів Точицький про досвід відбудови собору Паризької Богоматері після пожежі у квітні 2019 року.
Франція розробила ефективну систему залучення меценатів і бізнесу: компанії могли відняти до 60 % суми пожертвувань від корпоративного податку, фізичні особи – до 66 % від податку на доходи.
Треба мати більш сприятливе податкове законодавство, щоб ми розширювали мережу тих, хто готовий допомагатиТочицький
Податкові пільги для культурних меценатів – тема, яку український міністр планує підняти на обговорення з парламентом, щоб запровадити законодавчі зміни в Україні.
«Якщо підприємець вкладається, він повинен мати не лише допис на тому чи іншому закладі культури про те, що він допоміг, а також мав би мати більш сприятливе податкове законодавство для того, щоб ми розширювали мережу тих, хто готовий допомагати», – каже Точицький, зауважуючи, що в Україні є такі меценати, але їх має бути більше.
«Тому що з досвіду моїх колег європейців – жоден бюджет, жодна держава сама не справиться з тими проблемами, які існують у частині реставрації закладів культурної спадщини», – наполягає міністр, аргументуючи це тим, що відновити архітектурну памʼятку коштує в 3-4 рази дорожче, ніж звести новий обʼєкт.
«Тому що потрібні хімічні, наукові дослідження: які використовувались фарби, цемент і так далі. Тобто це ціла величезна робота зробити проєкт відбудови закладу культурної спадщини, робота великої команди. Це не просто покласти цеглу або замалювати фарбою», – пояснює Точицький.
Занедбане – під опіку
Ще одна проблема – збереження архітектурних памʼяток, які руйнуються не від обстрілів, а просто через те, що вони занедбані.
Прикладом таких архітектурних обʼєктів є Тараканівський форт на Рівненщині, Палац Браницьких на Київщині, Костел Святого Марка та Львівщині тощо.
За словами Миколи Точицького, для вирішення цієї проблеми Україна могла б запозичити досвід Франції та Бельгії, коли об'єкти культурної спадщини надаються у користування людям чи підприємцям на умовах охоронного договору.
«Тобто має бути договір з державою про те, що користувач жодним чином не порушить будь який із елементів цієї пам'ятки. Або ж якщо плануватиме якусь, скажімо так, відбудову чи реконструкцію, вона буде відповідати усім нормативам, які прописані, все буде відбуватись під наглядом експертів», – пояснив міністр.
У Франції опікуни памʼяток отримують доступ до податкових пільг: знижки на доходи або довгострокові гранти через регіональне управління у справах культури. В Бельгії також є пільги для опікунів, а ще працює фундація, підтримує приватних та державних проектів, об’єднуючи наукову експертизу та фінансування.
«Ми днями саме відвідали фундацію у Бельгії, яка надає таку допомогу: як наукову, так і у вигляді у вигляді порад, що, коли, яким чином зробити. І це в принципі, корисно для цієї фундації, бо приватні особи їй оплачуть дослідження, і ні в кого немає сумнівів, що все буде відповідно до стандартів», – розповів Точицький.
За його словами, Україна могла б співпрацювати з Бельгією для навчання фахівців з реставрації культурних памʼяток.
Зараз міністерство культури вивчає пропозиції, які зібрала Європейська комісія щодо роботи різних фондах у країнах ЄС та має на меті окрім співпраці з урядами європейських держав та українським бізнесом, залучати також іноземних меценатів.
В Україні наразі налічується більше 2300 зруйнованих інфраструктурних інституцій, які мають відношення до культури – від бібліотек до театрів.
«Зрозуміло, що навіть у мирний час для будь якої держави законсервувати, відреставрувати, відбудувати – це вимагатиме величезних зусиль, знань, умінь, ну і, звісно, фінансів», – сказав міністр.
Цього року в Римі 10–11 липня 2025 року під час міжнародної конференції з відбудови України вперше блок питань буде присвячено культурі. Зокрема, відбудеться панель «Культура як основа, наріжний камінь відбудови і розвитку України».
Форум