Влада Литви та Естонії направила до Організації Об’єднаних Націй повідомлення про вихід із конвенції про заборону протипіхотних мін. Про литовське рішення повідомив увечері 27 червня міністр закордонних справ Кястутіс Будріс.
«Не майте ілюзій: путінська Росія є найсерйознішою довгостроковою загрозою існуванню Європи. Вона веде війну задля досягнення політичних цілей, підриває стабільність із допомогою диверсій і готується до тривалої конфронтації. Перед лицем таких загроз Литва вдасться до всіх необхідних заходів для захисту своєї держави, населення та кожного дюйма території», – написав міністр у мережі X.
«Уроки війни Росії проти України, що триває, показують, що для найкращого захисту нашої країни ми не повинні запроваджувати односторонні обмеження на озброєння, яких противник не дотримується», – заявив голова МЗС Естонії Маргус Цахкна.
Reuters уточнює, що Литва офіційно перестане бути членом конвенції про заборону протипіхотних мін через шість місяців після того, як повідомила про це ООН.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: The Telegraph: ЄC будує нову «залізну завісу» на кордонах з Білоруссю та РФ за допомогою мільйонів протипіхотних мінКонвенцію про заборону протипіхотних мін, або Оттавський договір, 1997 року підписали 164 країни. Держави-учасниці зобов’язалися ніколи не застосовувати, не розробляти, не виробляти і не передавати протипіхотні міни, а також знищити всі запаси, що є у них. До договору не приєдналися Росія, США, Китай, Індія та Пакистан.
Навесні 2025 року міністри оборони Латвії, Литви, Естонії та Польщі рекомендували владі своїх країн вийти з конвенції, пояснюючи це тим, що військові загрози країнам НАТО, що межують з Росією та Білоруссю, «значно зросли». Раніше парламенти країн Балтії, а також Польщі та Фінляндії схвалили вихід із конвенції.