Від початку доби на фронті відбулося 139 боїв – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 червня на фронті відбулося 139 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Загарбники завдали 39 авіаційних ударів, скинувши 68 керованих авіаційних бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 796 дронів-камікадзе та здійснили 2752 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Більшість бойових зіткнень відбуваються в Донецькій області.
«На Лиманському напрямку з початку доби російські загарбники 17 разів атакували позиції українців поблизу населених пунктів Греківка, Новий Мир, Рідкодуб, та в напрямках Ольгівки, Середнього, Колодязів, Зеленої Долини, Торського. Наразі українські захисники відбивають чотири атаки противника.
На Торецькому напрямку росіяни 16 разів атакували позиції Сил оборони. Зусилля наступу окупанти сконцентрували в районах Торецька, Дачного, Щербанівки, Олександро-Калинового, Романівки, Яблунівки та Русиного Яру, наразі тривають два боєзіткнення.
Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 39 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Полтавка, Малинівка, Шевченко Перше, Мирне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новомиколаївка, Котлярівка, Мирноград, Новосергіївка, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка та в напрямку Володимирівки. В шести локаціях бої не вщухають до цього часу.
На Новопавлівському напрямку українські підрозділи зупинили 13 ворожих атак на позиції наших військ поблизу населених пунктів Зірка, Ялта, Запоріжжя, Багатир, Федорівка, Комар, Одрадне та в напрямку Воскресенки, ще п’ять боєзіткнень тривають до цього часу», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Придніпровському напрямках.
Активність суден російського танкерного флоту скоротилася вдвічі – Єрмак
Західні санкції сприяли скороченню активності танкерного флоту Росії, заявив увечері 26 червня голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
«У червні активність 343 суден, які перевозили російську нафту в обхід обмежень, обвалилася майже вдвічі. Це результат скоординованих санкцій ЄС, США та Великої Британії. Більшість із цих суден уже під санкціями. Здатність фінансувати війну знижується, бо Росія дуже залежить від цього флоту в продажі енергоресурсів», – написав український високопосадовець, додавши, що «треба продовжити тиск».
Нідерланди та Бельгія передали Україні два мінних тральщики
Нідерланди і Бельгія передали Україні два кораблі-шукачі мін, повідомив 26 червня міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
«Нідерланди і Бельгія передають Україні два кораблі-шукачі мін. Це життєво важливий внесок у безпеку Чорного моря і ключ до захисту торговельних шляхів і глобального постачання продовольства», – написав він.
Висновки Євроради: агресія Росії проти України є «екзистенційним викликом» для ЄС
Європа «має стати більш суверенною й відповідальною за власну безпеку», йдеться у підсумках саміту Європейської ради від 26 червня:
«Агресивна війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки в умовах мінливого середовища становлять екзистенційний виклик для Європейського Союзу».
Рада наголосила на потребі продовжувати «суттєво збільшувати витрати на оборону та безпеку Європи, а також краще інвестувати разом». Окремо вона вказує на зобов’язання, які блок взяв на себе на саміті НАТО.
За повідомленням, сильніший Євросоюз сприятиме глобальній та трансатлантичній безпеці та доповнить спроможності НАТО. Захист кордонів блоку «сприяє безпеці Європи в цілому, зокрема щодо східного кордону ЄС, враховуючи загрози, що виникають з боку Росії та Білорусі».
Зеленський поскаржився Єврораді на «політичний тиск деяких лідерів»
Президент України Володимир Зеленський
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Україна готова до припинення вогню – на відміну від Росії. Тому тиск на Москву необхідно посилити. Про це лідерам країн ЄС на саміті 26 червня сказав Володимир Зеленський, передає кореспондентка Радіо Свобода. Президент України звернувся до них по відеозв’язку.
«Санкції проти Росії залишаються одним із найефективніших інструментів для обмеження її агресії… Військові амбіції Росії зростають, коли її доходи від нафти високі», – наголосив Зеленський.
Президент України звернув увагу, що цілитися слід на торгівлю Росії нафтою, тіньовий флот, банки, а також – ланцюги поставок, що дозволяють РФ отримати деталі для зброї.
«Деякі європейські компанії досі надсилають критично важливі компоненти до Росії», – зауважив Зеленський.
Український лідер наголосив, що Україна «розуміє» залежність деяких країн ЄС від енергоносіїв із РФ. Але «не завжди відчуває таке ж розуміння у відповідь, коли йдеться про потреби України».
Зеленський не називав країни, які, на його думку, не виявляють достатньо «розуміння».
«Особливо дивно чути таку різку критику, навіть політичний тиск від деяких лідерів, тоді як наша повага до правил ЄС дозволяє нафті продовжувати надходити. Ми всі повинні подумати про це. Або ми всі дотримуємося тих самих правил ЄС, або переваг для всіх буде менше», –зауважив Зеленський.
У Курській області РФ поблизу лінії фронту зазнав поранення телекореспондент із Китаю
У російській Курській області неподалік лінії фронту внаслідок удару безпілотника зазнав травм кореспондент китайської телекомпанії Phoenix Лу Юйгуан, повідомив голова регіону Олександр Хінштейн, звинувативши в інциденті українську сторону.
За інформацією чиновника, 63-річний журналіст має відкриту черепно-мозкову травму та рану тім’яної області. Для лікування його доставлять до Курської обласної лікарні.
Хінштейн пише, що Юйгуан «самостійно попрямував до прикордоння». Російська державна агенція «РИА Новости» з посиланням на своє джерело «в силових структурах» стверджує, що китайський корепондент «готував репортаж про мирних жителів у Курській області, які зазнають атак БпЛА ЗСУ».
Незалежного підтвердження інформації російської сторони наразі немає.
Лисак повідомив останні дані про кількість поранених через удар Росії по Дніпру
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак уточнив кількість поранених внаслідок російської атаки на Дніпро 24 червня.
«За останніми даними, через ракетну атаку на Дніпро постраждали 314 людей. Понад сто потерпілих досі в лікарні, серед них – п’ятеро дітей», – повідомив він.
Голова області також уточнив, що російські війська кілька разів протягом дня 26 червня атакували Нікопольський район. Ударів FPV-дронами та артилерією зазнали Покровська, Червоногригорівська та Мирівська громади. За даними ОВА, ніхто не постраждав.
Випадок на Львівщині з похованням бійця: недбалість чи російська провокація?
Село Гуменець, що на Львівщині, опинилось в епіцентрі скандалу. Наприкінці травня на сільському цвинтарі поховали місцевого мешканця, воїна ЗСУ. Але кілька днів після того односельці побачили в інтернеті відео, яке поширила Росія, що нібито 33-річний Богдан Вовк перебуває в полоні. Що це: чиясь недбалість, безвідповідальність чи російська провокація?
23 травня у селі Гуменець попрощалися із односельцем, воїном Богданом Вовком. Похоронна процесія вирушила з місцевої православної церкви. Його могила – поруч із могилою мами, яку поховали кількома днями раніше. Досі на могилах засохлі квіти.
А невдовзі односельці побачили відео з Богданом Вовком на одному з російських пабліків, що нібито він перебуває в російському полоні.
«Мене зацікавила ця історія. Я подумала про те, що у цій могилі може лежати чиясь дитина. Тому почала про це говорити. У нас багато воїнів привозять, є багато безвісти зниклих. Тому треба знати, хто там лежить. А якщо Богдан у полоні, то будемо боротися, щоб його звідти забрати. Треба поставити крапку, як воно є насправді», – каже волонтер Ірина Кріпченко, чоловік якої військовослужбовець.
Окрім побаченого відео, сумнів викликало й те, що домовину з тілом, коли привезли село, ніде не відкривали, наголосили односельці.
«Домовина була закрита. Ніхто не бачив, тільки труну привезли і принесли у церкву і на цвинтар. А я б його могла впізнати. Займалась похороном його двоюрідна сестра. Я його бачила у селі восени 2024 року», – говорить Любов Завидівська, місцева мешканка села Гуменець.
Відомо, що ідентифікація чи встановлення особи загиблого у військовій частині не проводиться. Такі процедури уповноважені здійснювати виключно слідчі органів Нацполіції.
Далі читайте тут
«З’явиться більше можливостей для допомоги Україні» – Ханно Певкур про саміт НАТО
На саміт НАТО у Гаазі вперше від початку повномасштабного вторгнення не запросили Володимира Зеленського на офіційне засідання із лідерами країн-членів НАТО, проте Україна залишалася в центрі уваги, переконаний міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, чому цей саміт НАТО був «історичним» для Альянсу, як нова ціль у 5% на оборону відкриває можливості для більшої допомоги Україні, чому Будапешт не зможе заблокувати євроатлантичні перспективи Києва, і як союзники можуть підтримати українську зброярську промисловість у разі виснаження власних запасів.
– Вперше від повномасштабного вторгнення президента України не запросили на засідання Ради Україна–НАТО. Який висновок з цього має зробити Україна?
– Україна була присутня, хоча засідання було зосереджене виключно на оборонних витратах НАТО. Але під час обговорення президенти та прем’єр-міністри часто згадували Україну. Тож, звісно, Україна присутня, це не викликає сумнівів. Питання не в цьому, а в тому, що фокус цього засідання – саме на оборонних витратах НАТО і на тому, що потрібно зробити для зміцнення Альянсу. Україна отримала декларацію та зобов’язання саміті у Вашингтоні про те, що її шлях до членства в НАТО є незворотнім. Саме так це і треба сприймати.
– Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Україна не є членом НАТО і його завдання, щоб так і залишалось. Який вплив може мати Угорщина на такі рішення?
– Ну, рік тому Угорщина сиділа за столом переговорів, коли ми вирішували, що Україна матиме незворотний шлях до членства в НАТО. Звісно, кожна країна має суверенне право висловлювати свою думку. Але це не означає, що Україна щось втратила. Ні, Україна нічого не втратила. Спершу вона має виграти війну, відстояти свою безпеку, а потім – продовжити необхідні реформи для вступу до НАТО. І я щиро вірю, що одного дня Україна стане членом Альянсу.
– У декларації саміту є пункт про оборонні витрати, де згадується Україна. Що це означає на практиці: це просто заява, чи це зобовʼязує країни більше допомагати Україні?
– Щодо України, то я вважаю, що кожна країна, як і раніше, приймає рішення самостійно.
Кожна держава робить свій внесок. Саме для цього й існує Контактна група з оборони України – UDCG (Ukraine Defence Contact Group, неформально група «Рамштайн»).
В найближчі роки дуже важливо, щоб витрати на оборону зростали, таким чином з’явиться більше можливостей для додаткової військової допомоги Україні.
Далі читайте тут
САП: помічника нардепа підозрюють у справі про закупівлі комплектування для військових літаків
Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про нові підозри в справі щодо заволодіння коштами Міністерства оборони під час закупівлі авіаційного комплектування, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура 26 червня.
Йдеться про закупівлі шин для військової авіації, які, за даними САП, завдали збитків державі на 27,3 мільйона гривень.
За повідомленням, помічнику чинного народного депутата повідомили про підозру в розкраданні майна, ще одного фігуранта – власника приватного товариства – підозрюють у відмиванні коштів.
Прокуратура наводить деталі справи: в рамках досудового розслідування встановили, що керівники двох структурних підрозділів Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики ЗСУ забезпечили перемогу в тендері на закупівлю шин двох приватних товариств.
Підконтрольний РФ суд засудив чоловіка до 23 років через підрив газової платформи в Чорному морі
Підконтрольний Росії суд на окупованій частині Херсонської області засудив чоловіка до 23 років колонії суворого режиму за звинуваченням у підготовці диверсії у Чорному морі. За версією російського слідства, він нібито підірвав газову платформу, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Як стверджується, фігурант у січні 2024 року нібито здійснив підрив морської стаціонарної платформи газоконденсатного родовища, розташованої в південно-західній частині акваторії Чорного моря, що належить одному з підприємств анексованого Криму. Це призвело до неможливості її використання за призначенням.
«Він же наприкінці лютого 2024 року у складі організованої групи незаконно перетнув Державний кордон Російської Федерації, після чого скоїв пошкодження об’єкта транспортної інфраструктури – комплексу будівель одного з маяків, розташованих на узбережжі Чорного моря в Херсонській області», – стверджує російська прокуратура.
МЗС: Україна зафіксувала 5 974 факти застосування Росією касетних боєприпасів
Російська армія регулярно застосовує касетні боєприпаси проти українських військових і цивільних, повідомляє Міністерство закордонних справ 26 червня.
Відомство заявило, що привертає увагу світової спільноти до «широкомасштабного, умисного, цілеспрямованого та систематичного використання Росією касетних боєприпасів у ході її агресії проти України».
«Українські компетентні органи зафіксували вже щонайменше 5 974 факти застосування Росією таких боєприпасів. Російські окупанти регулярно наносять по Силах оборони України та цивільних людях ракетно-бомбові удари із застосуванням ракетних комплексів «Смерч», «Град», «Ураган», «Точка-У» та авіаційних бомб, споряджених касетними боєприпасами, що містять такі елементи як 9Н210, 9Н235, КОБЕ 3Б-30, Q-16, КЕ 136В3, М42, ШОАБ-0,5 тощо», – йдеться в повідомленні.
Окремо МЗС звертає увагу на кілька випадків, хоча зазначає, що це не повний перелік:
- обстріл Чернігова з РСЗВ «Ураган» 17 березня 2022 року, коли загинули 22 людини і 31 була поранена
- удар по вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року касетною ракетою «Точка-У» під час евакуації цивільних людей: загинули 54, поранені 135 людей
- обстріл Києва 17 червня 2025 року ракетою Х-69, після якого виявили «29 предметів, схожих на касетні боєприпаси»
«Російські вбивці свідомо та цілеспрямовано застосовують касетні боєприпаси для максимізації цивільних жертв і руйнувань. Це складова системної політики терору, яку Москва втілює проти українського народу. Міжнародна спільнота має також усвідомлювати, що Росія навчає таким злочинним методам ведення війни своїх спільників – Іран та Північну Корею», – заявляє міністерство.
Дії Росії, за заявою МЗС, порушують основоположні норми міжнародного гуманітарного права, зокрема, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, Додаткового протоколу до Женевських конвенцій щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів і Римського статуту.
Відомство наголошує, що компетентні органи України документують воєнні злочини Росії, та закликає держави-партнери та міжнародні організації до рішучої реакції на «такі російські злочини, яка відповідає їхньому безпрецедентному масштабу та жорстокості». Адекватною відповіддю у міністерстві вважають суттєве посилення тиску на РФ.
Читайте також: Після атаки РФ у Кременчуцькому районі виявляють касетні елементи від боєприпасів – поліція
«Закликаємо партнерів до нових руйнівних санкцій проти російської економіки та промисловості, зокрема її оборонного комплексу, енергетичних прибутків, банківського сектору, а також проти фізичних та юридичних осіб, які прямо або опосередковано сприяють збройній агресії проти України», – йдеться в повідомленні.
Дипломатичне відомство також закликало союзників активізувати постачання Україні систем протиповітряної оборони та боєприпасів до них, а також посилення далекобійних спроможностей України та інвестицій в українське оборонне виробництво.
Зеленський повідомив про ще один етап обміну полоненими: більшість була в полоні з 2022-го
Україна й Росія провели ще один етап обміну військовополоненими, повідомив президент України Володимир Зеленський 26 червня:
«Продовжуємо обміни, іще один етап. Сьогодні повертаються воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби. Більшість із них були в полоні з 22-го року», – написав він у своєму телеграм-каналі.
За словами президента, Україна робить все, щоб знайти кожного полоненого.
«Маємо повернути всіх наших додому. Дякую кожному, хто допомагає нам у цьому», – додав він.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що до України повернули групу військових віком до 25 років, а також тих, хто зазнав поранень або має проблеми зі здоров’ям.
Голова Європарламенту: Україна та Молдова виконали умови для початку переговорів про вступ до ЄС
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола підтримала початок переговорів із Україною та Молдовою про інтеграцію до блоку – про це вона заявила у виступі в Європейській раді 26 червня.
Як цитує пресслужба Європарламенту, Мецола вказала на важливість подальшої сильної підтримки України, в тому числі майбутнього членства.
«Україна та Молдова вже виконали умови для початку початкового циклу переговорів – так званого кластера «фундаментальних питань». Тепер м’яч на нашому боці. Нам потрібно підтримувати темп», – заявила вона.
Читайте також: В Єврораді пояснили, чому Зеленського немає на саміті в Брюсселі, куди його запрошували
Мецола також вказала на те, що Європарламент виконує свою частину роботи щодо посилення обороноздатності, «швидко реагуючи» на Закон про спільні закупівлі та Закон про підтримку виробництва боєприпасів.
«Те саме почуття терміновості буде й надалі керувати нами, коли ми прагнемо завершити нещодавній пакет оборонних омнібусів до кінця року. Наші процеси реформовані та швидкі», – сказала посадовиця.
Президент Румунії Нікушор Дан раніше сьогодні заявив, що 4 липня Євросоюз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС.
26-27 червня проходить черговий саміт Європейської ради. Це остання масштабна політична подія за польського головування в Раді ЄС, що завершується 30 червня.
Читайте також: В уряді Угорщини оголосили результати референдуму щодо вступу України в ЄС
Метою Польщі, зокрема, був початок офіційних переговорів про вступ до ЄС з Україною та Молдовою протягом перших шести місяців 2025 року. Втім, через угорське вето вона не видається нині досяжною, принаймні – для України.
Напередодні верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас відповіла на питання про відкриття переговорних кластерів. Вона висловила думку, щоЄС має дати «українцям надію на цьому напрямку. Ми дійсно наполягаємо на позитивних сигналах із саміту ЄС, якщо нічого не просунеться по НАТО».
Без їжі, ліків і документів. Понад пів сотні українців застрягли на кордоні між Росією та Грузією
Люди, викрадені Росією під час деокупації українських територій, а також ті, хто відмовився отримувати російські паспорти, і колишні в’язні – усього понад пів сотні українців уже кілька тижнів живуть на КПП «Верхній Ларс» між Росією та Грузією у підвалі недобудованого грузинського терміналу. Сплять позмінно через брак ліжок, їдять те, що привезуть волонтери.
«Ехо Кавказу», російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода, поговорило з волонтерами, які опікуються цими людьми, а також звернулося до відповідних видомств з інформаційними запитами.
Сирий бетон, важке повітря і жодного вікна. Лише кілька двоповерхових ліжок і десятки матраців, розкиданих на голій підлозі. Простір розділений ганчірками на три умовні «кімнати». У цьому підвальному приміщенні зараз живуть 56 осіб. На всіх – 16 спальних місць.
Це не табір для тимчасового перебування, це місце без назви, де громадяни України очікують, що з ними буде далі і чи пропустять їх до Грузії. Їм не дозволені прогулянки, немає нормальних санітарних умов. Люди сплять у дві зміни, в туалет ходять строго по черзі. Харчуються тим, що привозять їм волонтери.
«Без їжі, без води, у х***вих умовах. Коротше, ситуація просто жалюгідна, просто жахлива», – каже один із чоловіків, які надіслали відео волонтерській групі Volunteers Tbilisi.
Далі читайте тут
Покровськ: ЗСУ не дають армії РФ проломити західний фронт
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця» спростували заяву Міноборони РФ про захоплення Новосергіївки – села на західному фланзі Покровська. У Новосергіївці тривають активні бої та спроби штурмів російських військ, повідомив речник ОСУВ «Хортиця» Віктор Трегубов у коментарі Суспільне Донбас.
Згідно з мапою DeepState, село перебуває в «сірій зоні». Від околиць села до адмінкордону Дніпропетровської області – менше кілометра.
На тлі цього 25 червня проєкт повідомив 25 червня про окупацію Андріївки та Константинополя: населених пунктів також на західному фланзі Покровська, але південніше Новосергіївки.
МВА: російська армія обстріляла Костянтинівку, двоє людей поранені
Російська армія обстріляла Костянтинівку зі ствольної артилерії 26 червня, повідомила міська військова адміністрація.
«У результаті цього варварського обстрілу постраждали двоє мирних мешканців, які перебували в приміщенні аптеки. Потерпілим оперативно надали медичну допомогу на місці поліцейські парамедики, після чого їх було доставлено до лікарні міста», – йдеться в повідомленні.
Обстріл також пошкодив фасад аптеки. МВА назвало атаку «черговим актом агресії проти мирного населення».
Міська влада закликала жителів евакуюватися до безпечніших регіонів.
У Києві відзначили День кримськотатарського прапора: стяг розгорнули на Михайлівській площі
На Михайлівській площі у Києві 26 червня відбувся урочистий захід, під час якого було розгорнуто кримськотатарський прапор, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
На заході були присутні лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, представники центральних органів влади, дипломатичного корпусу та громадських організацій.
«Кримськотатарський прапор означає свободу, він означає своє право на гідність, право на свій дім, право жити своїм життям так, як ти хочеш», – сказала під час виступу Куришко.
Чубаров заявив, що кримськотатарський прапор «уособлює в українському суспільстві, а тепер уже й у всьому світі, невіддільність кримських татар від Криму, невіддільність Криму від України».
Міжнародні партнери нададуть Україні 42,5 мільйона євро для відновлення арки на ЧАЕС – Гринчук
Міжнародні партнери нададуть Україні 42,5 мільйони євро для відновлення арки на ЧАЕС, повідомила 25 червня міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.
За її словами, Франція виділяє 10,6 млн євро, Велика Британія – 6,9 млн, Європейська комісія – 25 млн.
«Асамблея (Асамблея вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля – ред.) відзначила наш прогрес у обстеженні будівельних конструкцій та виконанні підготовчих робіт…Додаткова донорська підтримка вкрай важлива, як і експертиза та залучення відповідних міжнародних профільних організацій», – написала Гринчук у фейсбуці.
Міністерка нагадала, що у березні цього року з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля вже спрямовано 400 тисяч євро для дослідження пошкодження Арки НБК.